Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів (з досвіду роботи вчителя початкових
класів Дзюби С.А.)
Сучасна школа багато уваги приділяє розвитку мислення в
процесі навчання.
Виникає питання :
яке місце в рішенні цієї задачі належить мові та мовним вправам ?
Мислення не може
розвиватися без мови. В логічному
мисленні важлива роль належить поняттям, в яких узагальнені ознаки явищ . Явища
позначені словами , внаслідок ,в слові явище набирає необхідну для спілкування
оболонку. Яка б ні була складна думка людини , вона знаходить своє втілення у
формах мови.
Таким чином,
оволодіння мовою створює умови для розвитку мислення. Психолог М. І. Жинкин зазначав : “ Мова - це канал розвитку інтелекту...
Чим раніше оволодіти мовою, тим легше і
повніше оволодіти знаннями. “ Тому саме
розвиток мовлення є найважливішою
задачею навчання рідній мові .
На значення і
роль усного мовлення в загальному
розвитку дитини , і , зокрема, на його вплив на писемне, вказує цілий ряд
вчених: В.Г.Шереметьєвський , В. В.Голубков , М. М.Соколов, М. І. Жинкин,
М. Р. Львов. Виключного значення усному мовленню в навчанні та розвитку надав
К. Д. Ушинський: „випереджаюче” засвоєння слів корисне, так як воно спонукає
дитину рано чи пізно засвоїти і зрозуміти - наповнити слово змістом. „У своїй
книзі „Рідне слово” К.Д .Ушинський
стверджує, що дитина, яка навчається
рідної мови , оволоділа словом, п¢є
духовне життя й силу .
Великого
значення роботі над словом, оволодінню багатством рідної мови надає
В.О.Сухомлинський „У початкових класах , з перших кроків навчання найважливішим
елементом знань стає слово, точніше, реальний, навчальний світ, який
виражається в слові... , зробіть слово одним із найголовніших інструментів
творчості”. „Як важливо , щоб слово жило, трепетало в свідомості дитини, щоб
воно стало для неї інструментом, за допомогою якого вона опановує знання”
Тому мої уроки
з усіх предметів спрямовані на органічне поєднання питань культури мовлення,
розвитку мовлення з вивченням початкового курсу предметів початкової школи, що
відображає педагогічні погляди В.О.Сухомлинського і його концепцію навчальної
діяльності, згідно з якою мовленнева культура є обов¢язковою складовою розвитку учнів.
Ідеї В. О.
Сухомлинського відображає і О. Хорошковська, яка
зазначає:
“Завдання удосконалення й розвитку українського мовлення
повинні стати предметом спеціальної уваги не лише на заняттях з розвитку
мовлення, а й на інших - ознайомлення з навколишнім, художньої праці,
математики”. Тому, плануючи свою роботу, я обов¢язково використовую загадки, кросворди,
ребуси, т. д. , що сприяють збагаченню словникового запасу дітей, а значить
розвивають мовлення.
Мовна
ситуація в нашому регіоні така, що в сім¢ях розмовляють російською мовою. Однак батьки,
розуміючи значення української мови, віддають навчатися своїх російськомовних
дітей в класи з українською мовою викладання. Отже, моє завдання - завдання
вчителя першокласників, полягає в тому, що вже з перших днів слід вчити дітей
усному українському мовленню.
В умовах
сучасності своєчасне і повноцінне оволодіння школярами рідною мовою, багатством
її виражальних і змістовних засобів має неабияке значення для розвитку дитини.
У свою чергу для розвитку мовлення важливе значення має навколишнє середовище
(школа, дім, родина, друзі, природа ) та активне спілкування дітей у процесі
навчальної діяльності. Тому я спонукаю до цього, пропонуючи відповідні форми
роботи, найчастіше роботи в парах, групах. При цьому дбаю, щоб мовлення дітей
було правильним, щоденно збагачувалось новими словами, виразами, пам¢ятаючи при цьому, що навчати краще на правильних
зразках, ніж шляхом виправлення помилок.
Роботу над
розвитком мовлення дітей починаю з першого дня перебування дітей в школі,
надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, практичній мовленнєвій
спрямованості змісту уроку, врахуванню особливостей словникового запасу в учнів
та його обсягу.
У період
навчання грамоти розвиток мовлення ґрунтується на навчальному матеріалі “
Букваря “ та “ Прописів “. В них закладено багато ілюстративного матеріалу до
казок та оповідань, предметних малюнків, завдань на розвиток логічного
мислення. Все це сприяє формуванню у дітей уміння послідовно виражати свою
думку.
При роботі з
навчання грамоти я використовую такі завдання, що
сприяють розвитку мовлення та мислення дітей :
- як назвати речі одним словом?;
- скласти
речення за поданою схемою і малюнком;
- вікторини “З якої казки ?”;
-
впізнати слова за їх ознаками ( руда, хитра, пухнаста, хвостата-лисиця);
-
розподіл предметів на групи;
-
інсценізації уривків з казок;
-
продовжити казку (“ Лисиця і Журавель”);
- роздуми над прослуханими творами;
-
гра „Склад загубився”;
(із „загублених”
складів скласти слово і пояснити його лексичне значення);
-
скласти казку за серією ілюстрацій;
- пояснити лексичне значення багатозначних
слів (лисички), скласти з ними речення;
- словесне
малювання до творів;
- відтворити ситуації типу „У магазині “, т.
д.;
-
відгадування загадок і об¢єднання
слів-відгадок одним поняттям;
- доповнення речень;
Пес Бровко
пішов на став,
Вудкою ляща
... ( спіймав ),
Вдома він уху зварив,
Всіх до столу ... (запросив);
- ігри
типу “Ми - ввічливі діти “;
- ігри типу
„Знайди „зайве” слово”, „Знайди „зайвий” предмет”;
- характеристики казкових героїв;
- закінчити речення за поданим початком:
Галинка
та Сашко прибирають у ... (класі ).
Сашко поливає .. ( квіти ). Галинка підмітає ... (підлогу ).
Діти
гарно ... ( працюють ).
З перших днів
перебування дитини в школі перед нею стоїть завдання навчитися висловлювати
свої думки правильно, послідовно, точно і виразно.
Тому
навчальними ситуаціями слід спонукати учнів до безпосередніх висловлювань
(створення власних текстів), заохочувати до складання казок, віршів,
придумування своїх фіналів до казок і оповідань .А оскільки у дітей різний мовленєвий розвиток, то ініціатором і творчим лідером стає
саме вчитель .
Слід збагачувати
мову дітей, використовуючи різноманітні творчі завдання:
- допомогти
Білочці зібратися до школи ( скласти в портфель навчальне приладдя і пояснити
його призначення );
- відгадати
загадки, скласти речення із словами-відгадками;
- ігри типу „Переплуталка”;
- ігри типу „Хто
виконує такі дії ?” ;
Літає,
цвірінькає ... ( горобець ).
Літає, дзижчить ... ( комар ).
Плаває,
ґелґоче ... ( гуска ).
Кудахче, клює ... (курка ).
Ходить , мукає ... (корова).
- складання
діалогів;
- складання
загадок, лічилок, скоромовок, і т. д.
У процесі
спілкування і навчання значну увагу приділяю розвиткові навичок культури
мовлення : не втручатися у розмову дорослих, не перебивати товариша, не
опускати голови при розмові, дивитися в очі співрозмовника, спокійно слухати
оповідача, не допускати грубого тону, не жестикулювати руками. Для цього включаю теми з розвитку мовлення
подібного типу :
„Поняття про
мовлення і спілкування “,
„Форми
спілкування засобами мовлення “,
„Мовлення як
засіб впливу на поведінку людей “,
„Поняття про
усне й писемне мовлення “,
„Уявлення про забарвлення голосу “,
„Поняття про
гучність голосу “,
„Як треба
поводитися під час розмови “ і т. д.
Вже з добукварного періоду
починаю роботу по формуванню навичок усного переказу. Діти вчаться працювати
над різними типами переказів : детальний, вибірковий, стислий, творчий . Кожен
з цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику . Але в
усіх випадках головним є навчання школярів зв¢язному мовленню.
Основними
завданнями усного переказу є :
- активне і цілеспрямоване збагачення та удосконалення
мовлення учнів,
- безпосередня підготовка до складання учнями власних
текстів,
- розвиток логічного мислення,
- розширення кругозору учнів,
Для переказу рекомендується використовувати матеріал,
який учні бачили по телебаченню, чули від дорослих, прочитали в книжці чи
журналі .
При роботі з різними типами розвивальних
завдань до предметів за основу взято логічні операції, без яких неможливо
розвивати мовлення дітей: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення
причинно - наслідкових зв¢язків:
- відгадати
загадку
„Білий
зайчик стрибає по чорному полю”.
( крейда і дошка );
- інсценізація
різноманітних життєвих ситуацій та пояснення дій персонажів;
- ігри типу „Хто яку роботу робить ?”;
- за видовими
поняттями встановлення родових ( ложка, тарілка, чайник - посуд);
- ігри типу “Хто
чим славиться ?”:
Соловейко - ... (
пісню ),
джерельце - ... ( своєю водою ),
колосок - ... (
зерном ),
сонечко - ... (
ласкою і теплом ) ,
квітка - ... (
красою і ніжним запахом ),
- ігри типу “ Ознаки зими “ ( весни, літа, осені ),
- ознайомлення з творчістю майстрів рідного краю,
- вікторини,
кросворди, ребуси.
Оскільки поняття „розвиток
мовлення” включає такі аспекти, як удосконалення вимовних умінь, поповнення
лексичного запасу, формування умінь зв¢язно висловлювати думку в процесі
говоріння і на письмі, то не можна назвати жодного з уроків, жодного з етапів
уроку, в якому б не вирішувалися ті чи інші завдання з розвитку мовлення
школярів.
До 1 класу
поступило 88% дітей не готових до навчання, а, значить, з бідним словниковим
запасом, неволодіючих елементарними навичками
переказу улюблених казок і мультфільмів. Ще до завершення букварного періоду
першокласники навчилися розказувати прослухані казки, інсценувати казки,
визначати позитивних і негативних героїв, пояснювати свій вибір, встановлювати
ознаки предметів або предмети за їх ознаками.
Все це стало
можливим, завдяки систематичній роботі з розвитку зв¢язного мовлення на всіх етапах навчання і виховання.